КрIзь сотнI сумнIвIв я йду до тебе



Категории Василь Стус ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал * * * Крiзь сотнi сумнiвiв я йду до тебе, добро i правдо вiку. Через сто зневiр. Моя душа, запрагла неба, в буремнiм летi держить путь на стовп високого вогню, що осiянний одним твоïм бажанням. Аж туди, де не ступали ще людськi слiди, з щовба на щовб, аж поза смертнi хланi людських дерзань, за чорну порожнечу, де вже нема нi щастя, нi бiди i врочить порив: не спиняйся, йди. То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.

Висновки В. Стус свiдомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра i правди. Але там чекають його сотнi сумнiвiв, сто зневiр i треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем (йти з щовба на щовб), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу iншим, бо вiн — предтеча.

Метки Крiзь сотнi сумнiвiв я йду до тебе, ВАСИЛЬ СТУС, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ПОСТШIСТДЕСЯТНИЦТВО, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
КрIзь сотнI сумнIвIв я йду до тебе