ПосоловIв од спIву сад



Категории Василь Стус ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Посоловiв од спiву сад, од солов'ïв, i од надсад, i од самотньоï свiчi, i од жалких зiрок вночi. У небi мiсяць горовий скидається, як пульс живий. Ущухлим свiтлом сяють вишнi опонiчнi. Допiру лив високий дощ i всi невтiшнi моï передуми будив. Я дверi прочинив з веранди, де кострубатий вертоград, собi не в силi дати лад, пильнує перший сон троянди. Свiча затрiпотiла — й свiтло, мов голуба, пустила в лет, i вiрш твiй вирвався без титла, i дух твiй вирвався з тенет, бо надто кругле небо краю i кругла саду лiпота, бо мати дивиться свята, я в нiй смеркаю i свiтаю.

Висновки Солов'ïна нiч. Поетовi не спиться. Дощ розбудив його думи-передуми. Душа переповнена поезiєю, i виривається вiрш про найближче й найдорожче. Вiрш В. Стуса витончений, з незвичайними порiвняннями та метафорами, складним пiдтекстом i звукописом (алiтерацiєю та асонансом).

Метки Посоловiв од спiву сад, ВАСИЛЬ СТУС, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ПОСТШIСТДЕСЯТНИЦТВО, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ПосоловIв од спIву сад